Музичний керівник радить

Дошкільний вік – це час максимального заохочення до світу прекрасного. Мета музикально – естетичного виховання основується загальними вимогами нашого суспільства.

Музика супроводжує людину все її життя. Д.Шостакович сказав: «В біді, в радощах і відпочинку – музика завжди з людиною. Вона так міцно ввійшла в життя, що її сприймають як належне, як повітря яким дихають. Не замислюючись, не помічаючи… Наскільки бідніше став би наш світ, якби втратив цю чудесну своєрідну мову, яка допомагає людям зрозуміти один одного».

Наша задача вчити дітей розуміти «цю прекрасну своєрідну мову», постійно розвивати музичний смак. Необхідною умовою формування особистості – це гармонічне поєднання розумового та фізичного розвитку, моральна чистота та естетичне ставлення до життя та музики. Досягти цього можна тільки правильно організувавши музичне виховання дітей.

Естетичне виховання направлене на розвиток вміння дошкільнят сприймати, почувати і розуміти прекрасне, помічати добре та погане, творчо, самостійно діяти, заохочуючись різними видами художньої діяльності.

Одним з самих яскравих способів естетичного виховання – є музика. Щоб вона виконувала цю важливу функцію, необхідно розвивати в дитині загальну музичну підготовку. Які ж основні ознаки загальної музичності?

Перша ознака музичності – вміння почувати характер, настрій музичного твору, співпереживати почутому, виявити емоційний настрій, розуміти музичний образ. Музика хвилює маленького слухача, викликає зворотну реакцію, знайомить з життєвими явищами, породжує асоціації. Ритмічне звучання маршу викликає в нього радість, збудження, а п’єса про хвору ляльку навіює жалість.

Друга ознака музичності – вміння вслуховуватись, порівнювати, оцінювати, це необхідне в елементарно – слухової культурі. Наприклад, діти порівнюють прості особливості музичних звуків (високі та низькі, темброве звучання роялю та скрипки), вчаться розрізняти просту структуру музичного твору (заспів пісні, приспів, три частини п’єси). Визначають виразність контрастних художніх образів – протяжний характер заспіву та енергійний рухливий приспів. Постійно збирається запас улюблених творів. Які діти дуже люблять слухати та виконувати, закладаються основи музичного смаку.

Третя ознака музичності – виявлення творчого ставлення до музики. Слухаючи музику, дитина по своєму уявляє художній образ, передаючи його в співі, грі, танці. Діти виконують «Вільний танок», використовуючи вже знайомі танцювальні рухи в різних комбінаціях, та додаючи свої, особливі. Діти імпровізують прості пісеньки.

З розвитком загальної музичності у дітей з’являється емоційне ставлення до музики, удосконалюється музичний слух, породжується творче уявлення. Музичне виховання – це комплексний розвиток загальної музичності, формування індивідуальності дитини в цілому.

   Музика позитивно впливає на активність з’єднань між нервовими клітинами в головному мозку, що обумовлює закладку інтелекту. Чим раніше дитина почне слухати музику, тим більше нейронів буде задіяно, тим швидше буде розвиватися мозок.

   Чути звуки і слухати музику малюки здатні з 8-го тижня внутрішньоутробного розвитку. Розвиток дитини в утробі матері неможливо уявити без музики, адже до семи місяців вагітності малюки можуть розрізняти тональність, ритм і знаходять свої музичні уподобання.

   Музика вчить дитину слухати, чути, представляти те, що чуєш, розвиває зорове і слухове сприйняття, слухову пам’ять, образне і асоціативне мислення. Найбільш відповідною музикою для маленьких дітей є класична. Доведено, що під неї діти заспокоюються, засинають, краще смокчуть груди і засвоюють материнське молоко.

Музика благотворно впливає на розвиток у дітей емоційної сфери. А при позитивних емоціях дітки швидше розвиваються фізично, засвоюють нове, починають вимовляти перші слова і пропозиції.

   Під час вагітності і до шкільного віку дитини краще не слухати музику з низькими частотами і партіями ударних. Також не варто включати музику дуже голосно. У період внутрішньоутробного розвитку вона здатна травмувати нервову систему, а у немовлят порушується сон, апетит, діти стають більш дратівливими і примхливими.

   Спочатку дітям для прослуховування необхідні короткі музичні твори або уривки з них. До 3-х років загальна прослуховування музики за день має становити не більше однієї години – це може бути 20 хвилин з ранку, 20 хвилин вдень і 20 хвилин перед сном. Після трьох років музичний потік можна збільшувати.

Виховуючи маля, розвиваючи здібності, збагачуючи духовно, знайомлячи і зі складнішими творами, ви відкриваєте перед ними ще один шлях збагачення їхнього музичного досвіду.

 Можливо, декілька порад фахівців музичного мистецтва допоможуть Вам і Вашої дитині ввійти в великий та чудовий світ музики.

1. Пам’ятайте про те, що любий музичний твір треба слухати уважно. Головне, безумовно, бажати слухати! Треба дуже постаратися уважно слідкувати за тим, що діється у музиці, від початку до кінця, нічого не пропускати. Музика завжди віддячить слухача, даруючи нові почуття, новий настрій, мабуть такий, якого ніколи не було.

2. Починати слухання треба з маленьких творів.

 Це може бути вокальна музика (музика для голосу), або інструментальна (яка виконується на різних інструментах). Прислухайтеся до звуків, постарайтеся почути і розрізнити динамічні відтінки музичної мови, з’ясувати чи роблять вони виразним виконання музичного твору.

3. Безумовно, слухати вокальну музику легко, текст завжди підкаже, що хотів сказати композитор, якими думками поділитися.

4. В інструментальної музиці слів немає, але від цього вона не стає менш цікавішою. Слухайте з дітьми твори П.Чайковського, С. Прокоф’єва, Р. Шумана, В. Моцарта, О. Гречанінова та сучасних композиторів.

5. Час від часу необхідно повертатися до прослуховування вже знайомих творів.

6. Постарайтеся зробити слухання музики систематичними, відводьте для цього певний час.

7. Дуже корисно слухати одні й ті ж самі твори у виконанні різних солістів та колективів.